Сушик О.Г.

Луцький державний технічний університет

Віра в себе – шлях до життєвого успіху

Різні люди оцінюють себе по-різному. Одні – позитивно, інші – негативно. Чим позитивніше уявлення людини про себе, тим краще в неї складається життя й впевненіше вона почувається і навпаки. Перша категорія людей – це, як правило, щасливі „везунчики”, друга – „невдахи”. Як це не прикро, але більшість із нас належить до „невдах”, які незадоволені собою та життям. Тому для багатьох досить характерною є така поведінка: боїмося робити помилки в житті й у зв’язку з цим не живемо, а існуємо; вважаємо, що неприємні почуття – це результат дії „зовнішніх сил”, а не власного мислення; перебільшуємо зовнішні обставини і применшуємо свої можливості, здібності; досить часто перебуваємо під впливом негативних емоцій і тому хворіємо; сприймаємо негативну інформацію для припинення наших дій, замість тільки їх корекції; в більшості робимо з „мухи слона” і жахаємося його; не слідкуємо за своїми думками, забуваємо, що всі вони впливають на наше здоров’я, настрій, зрештою створюють нас; не контролюємо своїх слів, а невдало кинута репліка руйнує наш імідж; часто скаржимося на свої негаразди і „програмуємо” себе й оточуючих на поганий настрій, поразки; дозволяємо затягувати себе у конфліктні ситуації; рідко хвалимо себе і свої дії; мало посміхаємося, забуваючи про позитивний вплив усмішки на себе і оточуючих; плануючи справу, часто зосереджуємося на поразці, забуваючи, що жодна важлива справа не виконувалася людьми без віри в успіх; багато часу приділяємо думкам про минуле та майбутнє, а потрібно жити сьогоденням; часто переймаємося дрібницями, якими слід нехтувати; жахи нашої уяви з’їдають нас, хоча майже всі вони є хибними; страждаємо не стільки від того, що відбувається, скільки від того, як оцінюємо те, що відбувається; часто прагнемо звести рахунки з ворогами, забуваючи, що цим завдаємо більше шкоди собі, ніж їм; зосереджуємося на негативному боці життя, забуваючи, що вміння бачити позитивний бік нашого життя вартує більшого; забуваємо, що майже всі хвороби – від нервів, негативних емоцій, які виникають унаслідок нашого мислення; часто звинувачуємо близьких, навколишній світ у своїх поразках, забуваючи, що майже всі вони – результат наших власних думок, які зазвичай можна змінити.

Мабуть, осмисливши цю „характеристику” невдахи, песиміста, людини з негативним мисленням, дехто впізнав себе і, мабуть, йому захотілося змінити і себе, і своє життя, можливо не вперше. Тому, звичайно ж, нас цікавить, як можна сформувати позитивне уявлення про себе. Максуелл Мольц рекомендує для цього використовувати позитивне мислення. Суть його полягає в тому, щоб, з одного боку, змінювати позитивний образ власного „Я” під впливом вдалих вчинків, а з другого боку, не дати йому зруйнуватися в разі невдачі. Справжній „везунчик” навіть після катастрофічного провалу ніколи не скаже собі: „Провал відбувся тому, що я дурень”. Швидше він подумає, що невдача – наслідок якихось прорахунків і що наступного разу він обов’язково їх передбачить. А загалом він виглядає в цій ситуації досить пристойно. Тільки за такого ставлення до себе й до своїх дій психологічний образ „Я” може позитивно впливати на „Я” природне. Успіхи підкріплюють Я–концепцію людини, невдачі виконують корегувальну функцію, посилюється координація „Я”, що фактично означає особисте зростання людини.

Людина з позитивним (саногенним) мисленням досить добре підготовлена до життєвих випробувань, зазвичай упевнено дивиться в майбутнє. Вона об’єктивно оцінює себе і свої можливості і якщо помічає в собі відсутність якихось талантів, то не дуже засмучується, а просто переключається на ті сфери діяльності, в яких здібності її можуть розкритися краще. Це оптиміст, який завжди досягає поставленої мети. Він щиро вірить в успіх, і тому налаштований на перемогу, підсвідомість лише виконує закладену в неї програму. Такі люди, як правило, щасливі: вони легко переживають невдачі, всією душею радіють успіхам і надійно захищені від невротичних захворювань.

Негативне (патогенне) мислення призводить до прямо протилежних результатів: породжує тривогу й невдоволення, фрустрації та озлобленість, створюючи тим самим підґрунтя для різних хвороб. Негативіст боїться труднощів і не має мети, знає, що його в усьому переслідує невдача, і тому справді на неї приречений. Важко тягне він за собою протягом життя все зростаючий комплекс неповноцінності. Налаштована на поразку підсвідомість природно штовхає його від однієї поразки до другої. Негативіст в усьому вбачає загрозу і завжди очікує гіршого, і, як наслідок, це дає знати про себе значно частіше.

Ще в давнину лікарі помічали, що хвороба частіше виникає у людей злих, заздрісних, запальних, а також похмурих, песимістичних, меланхолійних. Хворі думки, негативні емоції та переживання, затьмарене невіглаством хворе життя на Давньому Сході вважали основною причиною хвороби та передчасної смерті.

Епіктет, великий філософ-стоїк, попереджав, що слід більше уваги приділяти усуненню дурних думок з голови, ніж усуненню „пухлин, які з’являються на нашому тілі”. Він казав про це ще дев’ятнадцять століть тому, а сучасна медицина на всі 100 відсотків підтримує цю думку. Канадський лікар Г. Сельє наголошував: „Похмурі думки та емоції ослаблюють нас, роблять хворими, а позитивні роблять нас сильними та здоровими”.

Несхожість між людьми з позитивним і негативним мисленням також можна продемонструвати на прикладі їх ставлення до склянки, наповненої водою до половини. Людина з негативним мисленням говорить, що склянка напівпорожня; людина з позитивним мисленням каже, що склянка напівповна.

Багато людей вважають позитивне мислення нереалістичним, тому що позитивіст нібито просто хоче уникнути проблем, трагедій і безнадійності. Проте справа зовсім не в тому. Позитивне мислення характеризує ставлення до своїх проблем і проблем людства, а також сприяє їх вирішенню з допомогою конструктивних дій.

Саногенне мислення дає змогу зібрати свої сили, подолати слабкість і обмеження. Воно допомагає зрозуміти, що людина народжена для „великих справ”, бо може втілити в реальність будь-яку мрію, допомагає зосередитися на доброму і дозволяє спрямувати основну увагу на злагоду з собою, зі світом і людьми. При правильному застосуванні цей автоматичний механізм досягнення мети виявляє помилки, змінює курс і веде нас точно до намічених цілей.

Таким чином, позитивне мислення характерне тим, що людина свідомо контролює свої думки, емоції. При цьому вірить у себе, в кінцевий успіх, залишається за будь-яких обставин оптимістом. Воно характерне, як правило, для позитивної Я–концепції особистості і певною мірою є звичкою.

Патогенне мислення породжує негативні життєві обставини, які, в свою чергу, пригнічують мислення, результат – безрадісне життя аж до депресії. На емоційному рівні гіркі почуття теж роблять внесок у подавлення духу і створюють постійний фронт „поганої погоди” у вашій душі. Це паралізує активність і позбавляє радості життя. Звичайно ж, кому сподобається таке існування? І тому краще звернутися до позитивного мислення, при якому не ігнорується неприємна частина життя, а усвідомлюється, що все існуюче добре, бо покликане лише служити вам і долати неприємності.

Мислити позитивно – перший крок до того, щоб стати позитивним. Слово „позитивний” означає: стверджувальний, вигідний, сприятливий, надійний, активний, цілеспрямований, цілком впевнений у собі – і це справді позитивне мислення. Усвідомлювати силу думки і використовувати цю силу, щоб упевнено досягати своєї мети – ось що таке позитивне мислення. Таким чином, воно означає мислити в правильному напрямку та дотримуватися його свідомо, наполегливо, аж до самого успіху.